Стрес – це реакція організму на роздратування, де подразником є ситуація. Переважна більшість дітей у сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, оскільки посилюється психічна діяльність дитини у  зв’язку з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації (інформаційний стрес). Виникає перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників (емоційний стрес).

У невеликих кількостях стрес може бути «позитивним». Але надмірний стрес –«токсичний» і може вплинути на поведінку дитини, її працездатність, здоров’я, взаємовідносини з оточуючими і у родині.

Причини стресу у дитини:

• патологічні спадкові фактори;
• особливості особистості;
• вік (юнацький, пізній);
• особливі періоди життя;
• тяжкі «удари долі» (смерть чи розлучення);
• негативні потрясіння;
• стихійні лиха;
• нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням;
• низький рівень чи відсутність соціальної підтримки;
• фізичні та емоційні перенапруження під час навчання;
• великі зміни в сім’ї (розлучення, переїзд або навіть народження нового члена сім’ї);
• надмірно щільний графік (навчання, зайняття спортом, відвідування гуртків тощо) і невеликій перепочинку між різними видами зайнятості.
• психологічний тиск на самого себе (людина-«приклад» у всьому і боязнь робити помилки);
• шкільний стрес (страх покарання та отримання незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час учбових занять);

Дослідження показують, що негативний вплив стресу є більш глибоким на дітей, які молодші 10 років. За даними Американської психологічної асоціації, близько 20% дітей повідомляють про те, що вони відчувають сильну тривогу і напруження, але на жаль, тільки 3% батьків можуть оцінити наявність стресу у своєї дитини.