Кожна людина сучасного суспільства є потенційною “жертвою” найрізноманітніших вірусів, які можуть уражати як внутрішні органи і системи так і наш зовнішній бар’єр — шкіру та слизові оболонки.

Менш відомою групою вірусних захворювань є специфічні вірусні хвороби шкіри, які окрім проявів висипаннями на шкірі не супроводжуються жодними іншими симптомами з боку інших органів, і саме тому меншою мірою спонукають пацієнта звернутись до лікаря на консультацію.

Однак саме ці захворювання зустрічаються найчастіше і мають тенденцію до ураження в однаковій мірі, як дітей так і дорослих.

Що ж відноситься до специфічних шкірних вірусних хвороб.

Найбільш часто зустрічаються серед вірусних захворювань шкіри:  бородавки, контагіозний молюск, простий герпес, папіломи.

Сьогодні у всіх на слуху вірус папіломи людини, але що він собою являє і які захворювання може спровокувати — мало хто може пояснити.

Вірус папіломи людини (ВПЛ) проявляється бородавками. Вхідними воротами для проникнення вірусу служать мікротравми (гоління, тріщини, подряпини, порізи), що може привести до проникнення інфекції. Також заразитися можна в лазнях, спортивних залах, басейнах.

Виділяють кілька типів бородавок:

• вульгарні;
• долонно-підошовні;
• плоскі.

Вульгарні бородавки частіше зустрічаються у дітей шкільного віку і являють собою папули округлої форми, поверхня їх нерівна, жовтувато-коричневого кольору, лущаться. Улюбленою локалізацією цих бородавок є лице, червона кайма губ.

Долонно-підошовні зустрічаються на ділянках тертя і тиску шкіри та  являють собою щільні утворення з роговими нашаруваннями, частіше зустрічається у дорослих і молодих людей.

Плоскими частіше хворіють діти і молоді люди. Улюбленою локалізацією є долоні, стопи, обличчя, слизові порожнини рота. Бородавки мають невеликі розміри, з гладкою поверхнею, трохи підносяться над рівнем шкіри, колір шкіри в місцях їх локалізації незмінний.

При лікуванні бородавок використовують як місцеве лікування, так і противірусну терапію. З місцевого лікування частіше застосовують: аплікації рідким азотом, лазеро-, електро-коагуляції. Кожний із методів лікування є ефективним як поодинці так і в комбінації між собою та підбирається індивідуально під конкретний випадок захворювання.

Контагіозний молюск

Добре відомим вірусним захворюванням шкіри є контагіозний молюск — маленькі папули тілесного кольору, які можуть поступово розростатись до розміру горошини. При надавлюванні на папулу пінцетом — з отвору на верхівці утвору появляється в’язка біла речовина. Суб’єктивно проявляється відчуттям свербежу, що може призвести до вторинної інфекції (стрептодермії).

Інкубаційний період від 14 днів до декількох місяців. Улюбленою локалізацією є зовнішні статеві органи, стегна, обличчя, сідниці і нижня частина живота.

Контагіозний молюск є особливо поширеним захворюванням серед дітей, що відвідують дитячі садки та групи підготовки або серед дітей молодших класів.

Зараження, в основному відбувається під час контакту з ураженою ділянкою шкіри – побутовим шляхом (через рушники, мочалки, використання загальних речей. У дорослих основним шляхом передачі цього вірусного захворювання є статевий (під час тертя здорової шкіри об уражену).

Методами лікування контагіозного молюска є: механічне видалення, діатермокоагуляція, обробка противірусними мазями, призначення антибіотикотерапії при генералізованих формах молюска.

Основними методами профілактики цього захворювання є: дотримання правил особистої гігієни, проведення профілактичних оглядів у дитячих колективах, щотижнева зміна постільної білизни, щоденна особиста гігієна, розбірливість у виборі статевих партнерів.

Простий герпес

Є одним з найпоширеніших серед вірусних захворювань.

Основними шляхами передачі є повітряно-крапельний та побутовий шляхи (через посуд, рушники тощо).

Клінічні прояви при герпесі можуть проявлятись на обличчі, губах у вигляді вогнищ гіперемії з везикулярними елементами висипу з серозним вмістом у перші дні хвороби, у наступні дні везикули засихають перетворюються на пустули, які потім відпадають. Суб’єктивні відчуття проявляються у вигляді свербежу або поколювання в осередку гіперемії.

Лікування герпесу необхідно починати з перших ознак прояву хвороби. Для лікування герпес вірусної інфекції використовують зовнішні та системні противірусні лікарські засоби, в залежності від гостроти процесу та тяжкості перебігу, застосування яких з перших днів хвороби призводить до швидкого одужання.

Папіломи

Тілесного або коричневого кольору папули розміром 1-4 мм на ніжці, які локалізуються на шиї, повіках, пахвових областях, пахових складках. Лікування полягає в діатермо-коагуляціонному висіченню утворень.

Особливо легко вищезазначені віруси приєднуються на суху подразнену шкіру, наприклад, у дітей із атопічним дерматитом або ксерозом шкіри.

Щоб уникнути зараження специфічними шкірними вірусними хворобами потрібно дотримуватися простих правил: раціонально харчуватись, більше перебувати на свіжому повітрі, загартовувати організм та  дотримуватися заходів особистої  гігієни. 

Дбайте про своє здоров’я та здоров’я своїх дітей! У разі будь-яких проявів що зазначені вище, не зволікайте та звертайтесь до медичних фахівців.

Автор статті: Корсакова О.В, 
лікар-дерматовенеролог вищої категорії