Щороку серед населення області реєструється близько десятка випадків такої паразитарної хвороби, як токсокароз – 43 за останні 5 років.

Токсокароз – це поширений гельмінтоз серед собак, котів, вовків, лисиць тощо. Найчастіше уражаються токсокарами молоді тварини. За статистичними даними ураженість собак складає до 67%. Хворі тварини стають кволими, менш рухливими, кашляють, відстають у рості, мають поганий апетит.

У інвазованих тварин можливі судоми, блювання з виділенням токсокар (круглі черви, довжиною від 3 до 18 см). Хвороба може призвести до загибелі тварини. Так, цуценята частіше гинуть від токсокарозу у віці від 20 днів до 2,5 місяців.

Хвора тварина інтенсивно виділяє у зовнішнє середовище невидимі оком яйця токсокар, які забруднюють шерсть тварини, грунт, пісок, городину, зелень, ягоди тощо. У теплу пору року через 1-3 тижні в яйцях токсокар розвиваються личинки і вони уже здатні викликати захворювання. Свою життєздатність яйця зберігають протягом багатьох місяців, інколи декілька років.

Хворіють на токсокароз і люди, але значно рідше, ніж тварини. Основним джерелом інвазії для людей є собаки (роль котів ще вивчається). Зараження людини токсокарозом відбувається при безпосередньому контакті з твариною, шерсть якої забруднена інвазійними яйцями токсокар, або при потраплянні в рот часточок грунту, в яких були яйця гельмінту.

На відміну від тварин, в кишечнику яких паразитують дорослі токсокари, в організмі хворої на токсокароз людини можуть перебувати лише личинки токсокари (0,02 мм). Вони заглиблюються в слизові оболонки кишківника, проникають у кровоносні судини і з кров’ю розносяться в різні життєво важливі органи (легені, печінку, мозок, очі тощо), де викликають запалення і відповідну симптоматику. Хвороба супроводжується явищами алергічного характеру: кашель, чхання, задишка, висип на тілі. Може виникати лихоманка. В крові підвищується рівень еозинофілів. Тривалість захворювання – від 5 до 8 місяців. Частіше на токсокароз хворіють діти, які не завжди дотримуються правил особистої гігієни.

Токсокароз викликає зацікавленість з боку педіатрів, інфекціоністів, окулістів, невропатологів, алергологів та сімейних лікарів. Тобто тих фахівців, до кого може звернутись хворий в залежності від ураженого органу та симптоматики.

Діагностувати хворобу можливо за вищезазначеними симптомами, даними опитування хворих про контакт з тваринами, грунтом, а також за результатами імунологічних методів дослідження крові на токсокароз, які проводяться в багатьох спеціалізованих лабораторіях.

Запамятайте – в випорожненнях хворого збудників токсокарозу виявити неможливо тому, що дорослі гельмінти в організмі людини не живуть!

Як уберегтися від зараження токсокарозом?

Перш за все, необхідно виконувати загально-гігієнічні вимоги по догляду за тваринами:

• Взявши в дім тварину потрібно перевірити її на наявність гельмінтів в ветеринарній лабораторії, у подальшому необхідно робити це щорічно, при потребі – пролікувати, за порадою лікаря застосовувати профілактичну дегельмінтизацію.
• Собак належить виводити на прогулянку в місця, де не граються діти; не допускати забруднення грунту їхніми екскрементами, для сбору яких використовувати пакети.
• Треба уникати контакту домашніх тварин зі своїми безпритульними «співродичами», від яких вони можуть заразитись не тільки токсокарозом, а й іншими небезпечними для людини захворюваннями (стригучим лишаєм, токсоплазмозом тощо).

Щоб попередити потрапляння збудників токсокарозу в організм людини необхідно:

• з раннього віку привчати дітей мити руки перед прийомом їжі, після відвідування туалету, гри в пісочницях, контакту з тваринами;
• зелень, овочі, фрукти перед вживанням ретельно мити в проточній воді, а потім занурювати на 3-5 секунд у гарячу воду, температура якої більше 60 градусів С.

Пам’ятайте, тільки ретельним виконанням гігієнічних заходів можна запобігти зараженню токсокарозом!