Багато пацієнтів з цукровим діабетом бояться починати інсулінотерапію і необґрунтовано відмовляються від неї, керуючись міфами навколо інсулінотерапії та властивості інсуліну.

Інсулін – ​це білковий гормон, що виробляється підшлунковою залозою і регулює рівень цукру (глюкози) в крові. Інсулін синтезуєтьсяв b-клітинах, які входять в окремі групи клітин підшлункової залози. Головна дія інсуліну полягає у зниженні рівня цукру в крові: він полегшує поглинання і використання глюкози м’язовими й жировими клітинами та гальмує утворення нових молекул глюкози в печінці. 

Інсулін – найефективніший засіб, що знижує цукор у крові. Сучасні препарати інсуліну ультракороткої, подовженої та комбінованої дії максимально наближено відтворюють фізіологічну концентрацію гормона інсуліну подібно до того, як це відбувається у здорової людини. Саме тому за допомогою цих препаратів можна досягти найкращих результатів лікування.

Давайте проаналізуємо основні міфи про інсулінотерапію та спростуємо їх.

Міф 1. Мені призначили інсулін, тому що мій цукровий діабет проходить у тяжкій формі.

Ні. На момент діагностики діабету 2-го типу підшлункова залоза виробляє вже лише 50% інсуліну. Тому це означає лише те, що вашому організму потрібно допомогти підтримувати рівень цукру в крові за допомогою інсулінотерапії. При цукровому діабеті 1-го типу введений інсулін заповнить нестачу власного, який не може виробляти підшлункова залоза.

Міф 2. Уколи інсуліну — це боляче.

Сучасна медицина досягла значного прогресу у напряму полегшення життя людей з цукровим діабетом завдяки багаторічним напрацюванням науковців у всьому світі. Тому сьогодні для ін’єкцій лікарі рекомендують використовувати шприц-ручки або спеціальні інсулінові шприци. У них тонкі голки, а довжина така, що далі підшкірної клітковини (куди і повинен потрапити інсулін під час уколу) препарат не піде. Завдяки цьому ін’єкції інсуліну практично безболісні. Також можна порадитися з лікарем і поставити інсулінову помпу, яка самостійно подає інсулін через катетер, який встановлюється під шкіру на тривалий термін.

Міф 3. Уколи робити важко.

Ні. У шприці-ручці вже вставлена ампула з інсуліном, доза встановлюється досить просто, гортаючи перемикач встановлення дози, а ін’єкція займає небагато часу. На спеціальних шприцах вказані й мілілітри, й одиниці інсуліну, тому набір потрібної дози не потребуватиме додаткових зусиль.

Міф 4. Інсулін можна вводити будь-куди.

Інсулін діє, розподіляючись у жировому шарі шкіри, тому найкраще місце для уколу – це живіт, а також надпліччя, сідниці та зовнішня сторона стегон. Місця ін’єкцій важливо постійно змінювати.

Міф 5. Інсулін – головна причина гіпоглікемії.

Ні. Дійсно, лікування, що повˊязане з інсуліном потенційно може викликати гіпоглікемію. Але серед основних причин гіпоглікемії — пропуск прийому їжі, вживання недостатньої кількості вуглеводів, надмірні фізичні навантаження, некоректна схема лікування цукрового діабету, яка потребує перегляду тощо. Головна мета інсулінотерапії — досягнення позначки <7% глікованого гемоглобіну та компенсування цукрового діабету. Адже за таких умов пацієнт з цукровим діабетом почувається добре, живе активним і повноцінним життям без ризику виникнення ускладнень від цукрового діабету.

Міф 6. Інсулін викликає ускладнення.

Ускладнення цукрового діабету викликає не інсулінотерапія, а високий рівень цукру в крові, який спричиняє розвиток супутніх хвороб. Для зниження рівня цукру в крові і досягнення компенсації, необхідно проконсультуватися зі своїм лікарем-ендокринологом щодо коригування схеми лікування, завдяки якій можливо досягнути цілі лікування і відповідно уникнути серйозних ускладнень від цукрового діабету.

Запорука доброго здоров’я та відсутності супутніх захворювань у людей із цукровим діабетом – знання про інсулінотерапію. Тож будьте здоровими та бережіть себе.