24 березня 2018 року  у м. Київ відбулася конференція «Української спілки Целіакії» на тему: «Глютенчутливі захворювання. Сучасні алгоритми діагностики та лікування». Від нашої лікарні участь у конференції прийняла завідувач ендоскопічним відділенням, лікар-гастроентеролог Скалозубова І.Б.

Організаторами конференції виступили кафедра терапії, інфекційних хвороб і дерматовенерології інституту післядипломної освіти НМУ ім. О.О. Богомольця та ВГО «Українська спілка  Целіакії».

На конференції  відзначено, що в останні роки відзначається підвищення інтересу до проблеми глютензалежних захворювань. Патологія, яка ще недавно вважалася відносно рідкісною, стала нагадувати про себе все частіше і наполегливіше. Пшениця – це найпоширеніша культура, яка налічує понад 25 тис. різних сортів, виведених селекціонерами. Вживається пшениця у вигляді хліба і хлібобулочних, макаронних виробів і локшини, а також у вигляді булгура і кускусу. Глютен – основний білковий компонент пшениці, який виявляється і в інших зернових культурах, в тому числі житі та ячмені.

На сьогоднішній день найбільш вивчені захворювання, пов’язані з  глютеном – це алергія на пшеницю і злаки, целіакія (глютенова ентеропатія) і нова форма глютензалежної патології – непереносимість глютену без целіакії (НГБЦ).

Алергія на глютен (пшеницю) – патологічна імунологічна реакція на білки пшениці, що представляє собою класичну алергічну реакцію, викликану прийомом в їжу злакових продуктів. Для алергії на пшеницю характерна наявність високих титрів специфічного імуноглобуліну (Ig) E і формування реакцій гіперчутливості з клінічними проявами, які можуть виникають в перші хвилини або години після вживання пшениці. Клінічна картина може проявлятися у вигляді алергічних реакцій з ураженням шкіри (атопічний дерматити, кропив’янка), ураження шлунково-кишкового тракту і/або дихальних шляхів (риніт, астма) аж до анафілаксії. Діагностика харчової непереносимості  базується на традиційних алергологічних тестах.

Целіакія є класичним прикладом автоімунного захворювання, що виникає у відповідь на контакт з глютеном у людей, генетично схильними до непереносимості останнього.

У клініці целіакії поряд з симптомами з боку шлунково-кишкового тракту (біль в животі, здуття, діарея або запор), все частіше переважають позакишкові симптоми – розлади поведінки, депресія, анемія, болі в кістках і суглобах, судоми, м’язова слабкість, втрата ваги, головні болі, шкірні висипи, хронічна втома.

Діагностика целіакії базується в першу чергу на серологічних аналізах крові. Для скринінгу целіакії рекомендується визначати рівень антитіл ІgA до тканинної трансглутамінази (ТТГ). Антитіла IgA до ендомізіуму (анти EMA), антитіла до деамінованих пептидів гліадину (анти ДГП), особливо IgG вважаються підтверджуючим тестом данного захворювання. При сумнівних серологічних тестах, наступним важливим діагностичним етапом є біопсія слизової оболонки тонкої кишки (зацибулинних відділів дванадцятипалої кишки) з виявленням повної або практично повної атрофії ворсинок слизової оболонки тонкої кишки. Відносно недавно з’ясувалося, що целіакія виникає у осіб з певним набором генів системи HLA. Саме молекули HLA-DQ2 і HLA-DQ8 мають високу спорідненість до пептидів гліадину. Але саме по собі носійство даних генів не обов’язково призводить до автоімунного захворювання і не дозволяє поставити діагноз целіакії, оскільки хвороба розвивається лише у малій частині носіїв – у менш 3% осіб з HLA-DQ2 і HLA-DQ8 в геномі. 

Непереносимість глютену без целіакії – новий діагноз, виділення якого в окрему нозологічну форму в 2013 році на щорічному засіданні об’єднаної Європейської гастронеделі в Берліні було визнано одним з найбільш значущих відкриттів в сфері  гастроентерології. Дана патологія часто не супроводжується класичними шлунково-кишковими розладами, а більше позакишковими симптомами як при целіакії, і має свої імунологічні зміни. В даний час діагноз непереносимості глютену без целіакії відноситься до діагнозу виключення після заперечення целіакії і алергії на пшеницю. Діагностика даної патології базується в першу чергу на серологічному аналізі крові по виявленню антитіл до гліадину IgA і IgG.

Єдиним методом лікування хворих глютензалежних захворювань є найсуворіша безглютеновая дієта, заснована на повному виключенні з раціону харчування всіх продуктів, що містять в своєму складі пшеницю, жито, ячмінь та овес. Хворі з глютензалежними захворюваннями можуть безпечно вживати в їжу м’ясо, рибу, птицю, овочі, фрукти, яйця і молочні продукти, рис, зернобобові, гречку, кукурудзу. На особливу увагу заслуговують небезпечні для глютензалежних хворих продукти, що містять з своєму складі так звані «прихований глютен». Наприклад, глютен може потрапляти в продукти, що виготовляються фабрично з полотна виробничої лінії, входити до складу харчових добавок, стабілізаторів, барвників, емульгаторів і т.д. Крім того, глютен може виявитися в тарілці глютензалежного хворого шляхом самого банального забруднення: з прилавків магазинів, обробних дощок, тостерів, міксерів і т.д. Прихований глютен найчастіше міститься в ковбасах, сосисках, м’ясних і рибних напівфабрикатах і консервах; в пастах і соусах; в морозиві, йогуртах, майонезі та маргаринах; концентрованих сухих супах і бульйонних кубиках; деяких видах розчинних напоїв (чаю, кави, какао) і сумішах для швидкого приготування; в імітації морепродуктів – крабові паличках, квасі. Повні переліки дозволених для вживання з  глютензалежними захворюваннями продуктів можна прочитати на спеціальному офіційному сайті товариства хворих на целіакію (www.celiac-ukraine.com).                         

Хворі з непереносимістю глютену вимагають постійної турботи з боку членів їх сімей і суспільства в цілому. Необхідно прагнути до насичення ринку спеціальними дієтичними продуктами для глютензалежних хворих, виготовлених відповідно до строгих норм.

Незважаючи на рідкість та складність діагностики  глютенчутливих захворювань, в нашій лікарні має достатній досвід їх виявлення та лікування. За останні роки фахівцями лікарні  у 5 пацієнтів встановлено діагноз Целіакія, та у 14 дітей виявлена непереносимість глютену без целіакії.  Усім пацієнтам призначена безглютенова дієта, та проводиться диспансерний нагляд у наших фахівців.

Автор статті: дитячий лікар-гастроентеролог Скалозубова І.Б.